САМОРЕГУЛЯЦІЯ У КОНТЕКСТІ СПОРТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ: НА ПРИКЛАДІ КІКБОКСИНГУ

Анотація

Актуальність полягає в глибокому аналізі ролі саморегуляції у спорті, зокрема в кікбоксингу, що відкриває нові перспективи для підвищення ефективності спортивної підготовки та досягнення високих результатів.

Постановка проблеми. У статті розглядається проблема необхідності вивчення та застосування саморегуляційних методик у тренувальних програмах кікбоксерів для підвищення їх спортивних досягнень через оптимізацію психофізичної підготовки, керування емоційним станом та ефективність виконання технік.

Мета. Дослідження впливу саморегуляції на спортивні досягнення кікбоксерів, включаючи аналіз ролі психологічної підготовки та розвитку м'язової сили і витривалості у їх тренувальному процесі.

Методологія дослідження. Методологія дослідження охоплює аналіз наукової літера­тури, вивчення доробку вітчизняних та зарубіжних науковців з питань саморегуляції у спорті, а також застосування практичних методик розвитку саморегуляційних навичок у тренуваль­ному процесі кікбоксерів. Це включає роботу з первинними та вторинними літературними джерелами, аналіз впливу саморегуляції на психофізичну підготовку та спортивні досягнення, та інтеграцію саморегуляційних методик у систему підготовки спортсменів.

Наукова новизна. Полягає в комплексному вивченні впливу саморегуляції на ефективність тренувального процесу і спортивні результати, з акцентом на кікбоксинг. Воно розширює традиційні межі фізичної підготовки за рахунок інтеграції новітніх методик, спрямованих на розвиток саморегуляційних навичок. Ці методики не лише сприяють поліпшенню спортивних показників, але й забезпечують більш глибоке розуміння механізмів взаємодії між центральною нервовою системою та м'язовою системою, підкреслюючи важливість психологічної стійкості та контролю над емоційним станом.

Висновки. Дослідження підкреслюють, що успіх у кікбоксингу залежить не лише від фізичної підготовки, але й від ефективної саморегуляції, яка включає керування емоційним станом, стресом, мотивацією та концентрацією. Це вимагає інтеграції саморегуляційних методик у тренувальний процес, що дозволяє оптимізувати психофізичну підготовку та підвищити загальну ефективність спортивної діяльності. Розвиток саморегуляції є ключовим аспектом формування висококваліфікованого спортсмена, здатного досягати високих результатів, та відкриває нові напрямки для подальших досліджень у галузі спортивної психології та фізіології.