ФІЗКУЛЬТУРНИЙ РУХ В УКРАЇНІ: НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ З’ЇЗДИ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
Ключові слова:
з’їзд, фізкультурний рух, фізичне виховання, початок ХХ століття, УкраїнаАнотація
Мета роботи. У статті розглядається роль, яку відігравали всеросійські й українські регіональні педагогічні, медичні та спеціалізовані з’їзди у процесі формування фізкультурного руху на українських землях Російської імперії на поч. ХХ ст.
Методологія. Критерій відбору документів та друкованих першоджерел відповідав предмету досліджень, а саме, конгресів різного рівня в конкретно історичний період, їх генезису, змісту програм і дискусії з проблем фізичного виховання. Територіальні межі охоплювали український регіон Російської імперії. Збір даних здійснювався в різних історичних архівах України та Росії. Додатково були проаналізовані статті та дисертації сучасних дослідників.
Наукова новизна. У дослідженні зазначається, що дискусія з питань фізичного виховання, що почалася після «великих реформ» 60-70 рр., на поч. ХХ ст. набрала нового динамізму. Диспути на педагогічних та медичних з’їздах, а також заклики проведення з’їздів фізкультурної громадськості стали вимогою нового часу. З’їзди сприяли консолідації вчителів і фізкультурної громадськості, розробці заходів з вирішення актуальних питань поступового розвитку фізичного виховання в школах, гімнастичних і спортивних товариствах, армії. Ініціаторами скликань з’їздів у Російській імперії були гімнастичні та наукові товариства, авторитетні громадські діячі, навчальні округи. На з’їздах обговорювалися пропозиції щодо вдосконалення фізичного виховання всіх верств населення: дошкільне фізичне виховання, фізичне виховання учнівської молоді в початковій, середній та вищій школі; обладнання гімнастичних залів і відкритих майданчиків; фізичні вправи дітей і дорослих; теоретико-методичні питання фізичного виховання, гігієни і дієтетики; підготовка вчителів; розвиток спорту й ін. У 10-і рр. ХХ ст. були зроблені перші серйозні спроби провести спеціалізовані з’їзди фізкультурної громадськості, проте вдалося провести дані заходи тільки Соколам.
Висновки. На поч. ХХ ст. з’їзди педагогічної, медичної та фізкультурно-спортивної громадськості були формою консолідації українського суспільства з метою вирішення актуальних проблем фізичного виховання, спорту, активного дозвілля населення, військової підготовки, підготовки вчителів та ін. Ці заходи стали прообразами сучасних науковопрактичних конференцій.
