НАВЧАЛЬНИЙ СПЕЦКУРС «ЕСТЕТИКА ІСТОРІЇ» ДЛЯ АСПІРАНТІВ-ФІЛОСОФІВ

Анотація

У статті наводиться низка методичних рекомендацій для успішного викладання спецкурсу «Естетика історії», нещодавно вперше введеного до навчальної програми з підготовки слухачів аспірантури спеціальності 033 – Філософія Інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.

Метою праці є визначення основ спецкурсу «Естетика історії», який пропонується здобувачам наукового ступеня кандидата філософських наук (Ph. D. у галузі філософії).

Методологією дослідження постає поєднання методів поміркованого раціоналізму, узагальнення та систематизації навчального матеріалу, психології освітнього процесу.

Наукова новизна полягає в розробці навчально-методичного підґрунтя для викладання аспірантам-філософам естетики історії.

Висновки. На передбачених навчальним навантаженням лекційних заняттях пропонується послідовно розкрити три фундаментальні теми – 1) «Естетика історії: попередні поняття», 2) «Філософсько-естетичне осмислення історичного наративу» та 3) «Філософсько-естетичне осмислення історичного процесу». Перша з них постає пропедевтичною, призначеною для загального ознайомлення аспірантів із естетикою історії, її істотними рисами, призначенням, місцем у системі філософських знань, а також із історією розвитку естетико-естетичного дискурсу давнини та сьогодення. Друга тема присвячена реалізації естетичного підходу у процесі дослідження історичних студій та побудованих на їх основі історичному наративі – науковому, науково-популярному та художньому. В межах вивчення третьої теми аспіранти матимуть можливість ознайомитися зі специфікою філософсько-естетичного погляду на історію людства, який передбачає дослідження чуттєво-емоційної реакції особистості та суспільства на ті чи інші процеси та події, значення людських переживань та імагінативної активності в розвитку суспільства тощо. Важливою ознакою спецкурсу «Естетика історії» повинен вступити його особливо розвинений теоретичний вимір, що допоможе аспірантам розвинути здібність до побудови струнких теоретичних систем.