ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ХОРЕОТЕРАПІЇЇ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ З УЧНЯМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

У статті проаналізовано теоретичні та методологічні праці щодо впровадження хореотерапії на уроках фізичної культури для учнів з особливими освітніми потребами. В Україні цей метод поки недостатньо поширений, тому популяризація та розвиток хореотерапії є вкрай актуальними. Визначено, що хореотерапія – альтернативний метод роботи з учнями з особливими потребами. Наголошено, що за допомогою рухів такі учні можуть виразити приховані емоції, а вчитель – дослідити нові моделі поведінки. У роботі розкриваються функції танцю, що підвищує самооцінку школяра та впевненість у собі. Окреслено, як хореотерапія  застосовується для реабілітації учнів, сприяє усвідомленню власного тіла і розвитку емоційної саморегуляції. Також ефективна для фізичної реабілітації при різних захворюваннях – інсульті, травмах, паркінсонізмі тощо. Вправи на рівновагу, гнучкість, координацію рухів допомагають відновити рухові функції.

Мета роботи – проаналізувати наукові праці, що складають теоретико-методо­логічну основу роботи з впровадження хореотерапії на уроках фізичної культури для учнів з особливими освітніми потребами.

Методологія. Для реалізації основних завдань дослідження використано теоретичні методи: порівняння, зіставлення та узагальнення.

Наукова новизна дослідження полягає у найбільш поглибленому вивчені хореотерапії в роботі з учнями з особливими освітніми потребами, для ефективного проведення уроків фізичної культури.

Висновки. Теоретичний аналіз наукових праць із хореотерапії вказує на важливість цього методу в роботі з учнями з особливими освітніми потребами. Вони підкреслюють вплив терапії на фізичний, емоційний та соціальний розвиток цих учнів, а також сприяння їхній інтеграції та покращення якості життя. Отже, хореотерапія виявляється обґрунтованим та перспективним методом для підтримки цієї особливої категорії дітей.