ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА В ЮРИДИЧНІ ГАЛУЗІ: ПЕРСПЕКТИВИ ВИКЛАДАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ПРАВНИКІВ

Анотація

Мета дослідження полягає у визначенні перспектив викладання основ лінгвістичної експертизи в юридичній галузі для майбутніх правників у контексті нормативних і вибіркових освітніх компонентів.

Методологія. Під час дослідження застосовано низку різних методів наукового пошуку, зокрема: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження – з метою визначення стану розробленості питання й окреслення перспектив його дослідження; зіставлення – для порівняння поглядів різних учених на досліджувану проблему; індукції та дедукції, систематизації й узагальнення – для формулювання висновків.

Дослідження здійснене на основі поєднання положень низки методологічних підходів, зокрема: компетентнісного (для визначення ролі й місця лінгвістичної експертизи в форму­ванні професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі права), діяльнісного (залу­чення майбутніх правників до активної освітньої діяльності в процесі опанування загальних теоретичних аспектів, пов’язаних із застосуванням лінгвістичної експертизи), аксіологіч­ного (для формування системи ціннісно-світоглядних орієнтацій майбутніх фахівців у галузі права під час ознайомлення з основами здійснення лінгвістичної експертизи).

Наукова новизна. У статті схарактеризовано стан розвитку лінгвістичної експертології в українському науковому дискурсі, окреслено перспективи викладання основ лінгвістичної експертизи в юридичній галузі для майбутніх правників у контексті нормативних і вибіркових освітніх компонентів

Висновки. На сучасному етапі лінгвістична експертиза набуває особливої значу­щості в контексті зовнішніх і внутрішніх загроз і викликів, а це інтенсифікує розроблення теоретичних і практичних засад української лінгвістичної експертології, зокрема ство­рення типологій, окреслення методики проведення експертиз різних типів тощо. Це актуалізувало необхідність ознайомлення майбутніх фахівців у галузі права з теоретич­ними засадами лінгвістичної експертології і формування в них навичок здійснення насам­перед семантично-текстуальної експертизи усного й писемного мовлення. Обґрунтовано, до професійної підготовки майбутніх правників доцільно впровадити обов’язкову чи вибіркову освітню компоненту з юридично-лінгвістичної експертології на другому ступені вищої освіти, а також увести певні теми до навчальної дисципліни «Українська мова та основи діловодства» на бакалавраті.