ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ТА ЇХ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

Анотація

У статті представлені проблеми підготовки кадрів для системи громадського здоров’я в сучасних умовах та обґрунтовано необхідність застосування, в цьому процесі,  теорії і  практики сфери громадського здоров’я. Доведено, що в процесі створення ефективно діючої системи громадського здоров’я потрібно формувати систему підготовки  фахівців багатьох фахів необхідних для комплектації, з позиції причинно наслідкового обґрунтування, міждисциплінарної команди адекватного реагування на виклики громадського здоров’я.

Мета дослідження – обґрунтування необхідності удосконалення системи підготовки фахівців з громадського здоров’я.

Методологія. У дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, який поєднує історико-аналітичний, порівняльний та системний методи. Історико-аналітичний метод дозволив простежити етапи становлення кадрової політики в аграрній сфері України, зокрема в системі Мінагрополітики, з урахуванням соціально-економічних і політичних трансформацій. Порівняльний аналіз дав змогу зіставити підходи до кадрового забезпечення в різні періоди, виявити ефективні практики та недоліки. Системний підхід був використаний для всебічного розгляду кадрового потенціалу як ключового ресурсу сталого розвитку аграрного сектору, що враховує взаємозв’язок управлінських, освітніх та організаційних аспектів.

Наукова новизна полягає у комплексному аналізі формування та трансформації кадрового потенціалу в системі Мінагрополітики України в контексті модернізаційних процесів в аграрному секторі. Уперше систематизовано підходи до формування професійної компетентності кадрів у галузі аграрного управління з урахуванням сучасних викликів. Окрему увагу приділено ролі освітніх закладів у забезпеченні кадрового ресурсу, що раніше не розглядалося як цілісна система у зв’язку з державною аграрною політикою. Встановлено ключові чинники, що впливають на ефективність кадрової політики, зокрема нормативно-правові, організаційні та соціально-економічні аспекти.

Висновки. Підготовка фахівців із громадського здоров’я є стратегічно важливим кроком для зміцнення системи охорони здоров’я України. Це дозволить не лише ефективніше реагувати на сучасні виклики, але й створити основу для довгострокового поліпшення здоров’я населення. Інвестиції в цю сферу забезпечать стійкість і розвиток країни в умовах соціальних, екологічних та політичних змін. Аналіз ситуації свідчить, що підготовка кадрів для системи громадського здоров’я в Україні ведеться недостатньо і безсистемно.  Враховуючи, що проблема здоров’я людини надзвичайно складна і багатофакторна категорія тому, відповідно, система підготовки фахівців з громадського здоров’я повинна будуватися таким чином щоб вони були обізнані у всіх сферах життєдіяльності людини та чинниках, які впливають та формують здоров’я людини, її способі життя і здатних працю­вати на міжнародному, національному, регіональному рівнях та на рівні місцевого само­вряду­­вання, а також на глобальному, галузевому та міжгалузевому рівнях, секторальному та міжсекторальному рівнях, застосовувати міждисциплінарний підхід, з метою забезпе­чення високої якості послуг для захисту здоров’я населення, тощо.  Програми підготовки кадрів для системи громадського здоров’я повинна базуватися на основі теорії систем та системному підході до проблем здоров’я, вимогах сучасного менеджменту. Фахівці із громадського здоров’я  повинні оволодіти методами моніторингу і контролю за поширенням неінфекційних та інфекційних захворювань та аналізу стану здоров’я популяції, методо­логією розробки профілактичних програм, з врахуванням причинно наслідкового обґрунту­вання, з метою покращення здоров’я населення.