РОЗВИТОК КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЮНИХ ЛЕГКОАТЛЕТІВ В ПРОЦЕСІ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Анотація

У статті досліджено пошук новітніх засобів і шляхів оптимізації технічної підготовки в легкоатлетичних стрибках для досягнення високого спортивного результату.  Слід зазначити, що, ключову роль у вирішенні проблем технічної підготовки відіграє розвиток координаційних здібностей, які сприяють підвищенню узгодженості та ритмічності рухів на всіх фазах стрибка. На сьогодні спеціалістами визначені основні підходи до координаційної підготовки стрибунів: поліпшення синхронізації рухів; розвиток балансу та просторової орієнтації; підвищення швидкості реакції та ритмічності; тренування за допомогою вправ з високою координаційною складністю.

Мета статті: визначити ефективність технічної підготовки легкоатлетів-стрибунів 13-14 років на основі вдосконалення координаційних здібностей.

Методологією дослідження є систематизація та вивчення наукових публікацій, аналіз  наукової та навчально-методичної літератури, Інтернет-джерел. Основними методами оцінки координаційних якостей були метод спостереження; метод експертних оцінок; метод тестів.

Наукова  новизна  дослідження полягає у розробці оптимальної методики технічної підготовки юних легкоатлетів шляхом системного розвитку їх координаційних здібностей. Сучасна методика підготовки враховує вікові та індивідуальні особливості спортсменів, що дозволяє підвищити ефективність навчально-тренувального процесу та досягти високих спортивних результатів.

Результати дослідження. Концепція розробки методики розвитку координаційних якостей легкоатлетів полягає в оптимізації управління адаптаційними процесами організму спортсмена під час вдосконалення його технічної майстерності. В експериментальній методиці застосовували важливе методичне положення – використання в тренувального процесі методів ускладнення виконання прийомів, діяльності в різних станах організму, що ускладнювало виконання технічних дій. Такі дії сприяли формуванню стабільної, досконалої і варіативної технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів, що дозволяло ефективно діяти в умовах змагань.

Висновки. Отримані дані дозволяють припустити, що впроваджувана експеримен­тальна методика має позитивний вплив на розвиток координаційних здібностей юних легкоатлетів 13-14 років та їх технічну підготовленість і сприяє покращенню змагального результату зі стрибків у довжину з розбігу.